Skip to main content

Модернізація системи опалення у багатоквартирних будинках: економія та безпека

Модернізація системи опалення у багатоквартирних будинках: економія та безпека

Модернізація системи опалення у багатоквартирних будинках: економія та безпека

Послуга з централізованого опалення становить значну частину витрат в пакеті щомісячних комунальних платежів. Оптимізувати використання  енергоресурсів допоможе модернізація системи опалення будівлі: відповідний комплекс заходів вплине на зменшення суми в платіжках і підвищить комфорт проживання мешканців в квартирах такого будинку.

Процес модернізації системи опалення починається зі встановлення індивідуального теплового пункту. Наступними кроками є балансування гідравлічної системи будівлі та теплоізоляція трубопроводів в неопалювальних приміщеннях.

Модернізувати систему опалення будинку можна за допомогою державних та місцевих програм з енергоефективності. Зокрема, встановлення індивідуального теплового пункту входить до обох пакетів енергоефективних заходів Програми “Енергодім”. Наприклад, пакет “Легкий” складається з відносно недорогих заходів з енергоефективності, які переважно стосуються модернізації системи опалення будинку, таких як встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії, встановлення або модернізація індивідуального теплового пункту, заміна або модернізація загальнобудинкового котла або/та допоміжного обладнання, а також, гідравлічне балансування системи опалення шляхом встановлення автоматичних (балансувальних) клапанів.

За умовами Програми “Енергодім” Фонд енергоефективності частково відшкодовує 40% від вартості робіт та матеріалів (для перших 300 заявок – 60%).

Варто зауважити, що за цих умов термін окупності модернізації системи опалення становить менше одного опалювального сезону, а економія від модернізації орієнтовно становить 25% (для кожного будинку енергоаудит визначає відповідну розрахункову економію)

Особливості централізованої системи опалення без можливості регулювання

Стандартна система опалення житлового будинку компенсує теплові втрати через огороджувальні конструкції будинку та забезпечує нормативну температуру повітря в житлових приміщеннях під час опалювального періоду року. 

Більшість житлових будинків в Україні з централізованим теплопостачанням мають елеваторні вузли на вводі теплової мережі. 

Елеватор – це вузол підмішування зворотного теплоносія в трубопровід подачі, розрахований на постійний гідравлічний режим і підвищені температурні графіки теплоносія, що діяли на час проектування цих систем.

Теплова енергія поступає в будинок у тих обсягах, які визначені параметрами теплоносія магістральної мережі теплопостачальної організації. Регулювати параметри теплоносія у внутрішньобудинкових системах опалення без модернізації теплових вводів та системи розподілення теплоносія, практично неможливо.

Зокрема, для забезпечення житлових будинків послугою централізованого гарячого водопостачання, теплопостачальні підприємства мають підтримувати підвищену температуру в мережі, а це в теплі місяці опалювального періоду призводить до значних «перетопів» будинків. І часто, щоб досягти комфортної температури у власних квартирах, мешканці відкривають вікна, двері на балкон. 

Такі марнотратні теплонадходження дорого коштують мешканцям житла, адже ціни  на енергоресурси є досить великими. 

Щоб модернізувати систему опалення будинку та оптимізувати економічні витрати на теплову енергію, застарілі елеваторні вузли в житлових будинках поступово замінюють на індивідуальні теплові пункти.

Що таке індивідуальний тепловий пункт?

---

Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) є комплексом обладнання (пристроїв), що забезпечує приєднання пристроїв цього комплексу до магістральної теплової мережі та (за потреби) мережі холодного водопостачання, керування режимами теплоспоживання, трансформацію теплової енергії, регулювання параметрів теплоносія й розподіл теплової енергії за типами споживання (включно з підігрівом води) у розподільні будинкові мережі (опалення, гарячого водопостачання) та захист цих розподільних мереж від аварійного підвищення параметрів теплоносія. 

ІТП встановлюється для одного будинку або його частин (на кожному вводі тепломережі в будинок), розташовується у відособленому приміщенні.

Проектування ІТП здійснюється з дотриманням вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі» та ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

В чому перевага ІТП?

Сучасні індивідуальні теплові пункти  автоматично регулюють параметри теплоносія в будинковій системі в залежності від погодних умов. Ця опція називається «погодозалежне регулювання».

Погодозалежне регулювання – це комплекс автоматичного обладнання, у якому електронний регулятор температури коригує температуру на вході в систему теплоспоживання будинку залежно від погодних умов за допомогою регулювального клапана з електроприводом згідно з вихідними сигналами від датчиків температури теплоносія та зовнішнього повітря.

Хто і як встановлює індивідуальний тепловий пункт? 

Розробку проекту на встановлення ІТП важливо доручити кваліфікованим проектантам, які мають аналогічний досвід і успішно реалізовані проекти. Перед проектуванням необхідно отримати технічні умови на встановлення ІТП від теплопостачальної організації, та, відповідно, погодити розроблений проект з цією організацією.

Технічні умови на встановлення ІТП містять вимоги до обладнання та технічних рішень, які можуть бути застосовані на конкретному об’єкті, а також параметри теплоносія в тепловій мережі для розрахунків та вибору типорозмірів обладнання.

ІТП, як правило, розміщується на вводі тепломережі в будинок, в підвальному приміщенні з шумоізоляцією (за необхідністю), обладнаному системою вентиляції, освітлення та дренажу. Наявність приямку з дренажним насосом допоможе захистити обладнання та автоматику у випадках аварійних підтоплень підвалу. Також приміщення, де розміщується ІТП, необхідно захистити від проникнення сторонніх осіб.

Після встановлення потрібно обов’язково провести підключення та залучити кваліфікованого фахівця для налаштування обладнання ІТП. Важливо розуміти, що без фахового налаштування обладнання та автоматика не буде належним чином виконувати своїх функцій. Крім того, фахівець налаштує режими роботи системи опалення за певними графіками (температурними або часовими) та підключить керування цими режимами до смартфону або ПК представника будинку/одного із співвласників будинку, якщо ця опція передбачена встановленою автоматикою.

Для періодичного або постійного контролю роботи (експлуатації) обладнання ІТП також бажано залучити спеціалізовану підрядну організацію або кваліфікованого фахівця.

Коли і чому ІТП не приносить фактичної економії?

Потрібно відмітити, що трапляються випадки, коли ІТП не принесе фактичної економії. Це відбувається через недогрів житлових приміщень помешкань, якщо є суттєві проблеми у внутрішньобудинковій системі опалення (розбалансуванні стояки, забрудненні опалювальні прилади тощо), а також за наявності автономного опалення у 70% квартир будинку.

В двох перших випадках система опалення потребує більш комплексної модернізації (промивання, заміни приладів опалення, гідравлічного балансування тощо) з подальшим встановленням ІТП.

Проте, в переважній більшості випадків, можливість регулювання параметрів внутрішньобудинкової системи опалення принесе не тільки комфортну температуру в житлових помешканнях, але й суттєву економію при оплаті енергоресурсів для мешканців будинку.


Детальніше про складові індивідуального теплового пункту та їхні характеристики читайте в додатковому розширеному матеріалі від експертів Фонду енергоефективності.

Нагадаємо, що раніше Фонд енергоефективності публікував матеріал про функції автоматичних балансувальних клапанів у системі опалення

Share:

(0) Comments