Сьогодні у дистанційному режимі відбулося шосте засідання Координаційної ради донорів, присвячене підведенню підсумків діяльності Фонду у 2020 році. Зокрема йшлося про зміни до грантової політики та Програми підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків “Енергодім”.
У засіданні взяли участь представники Міністерства розвитку громад і територій України, ДУ “Фонд енергоефективності”, Представництва Європейського союзу в Україні, Єврокомісії, Світового Банку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), ПРООН – Україна, GIZ – Україна.
Олексій Чернишов, міністр розвитку громад і територій України, відкриваючи засідання, наголосив, що енергоефективність відіграє вирішальну роль у досягненні Україною енергетичної незалежності та нагадав, що завдяки попереднім зустрічам у такому форматі грантова політика Програми зазнала суттєвих покращень умов надання грантів ОСББ.
Міністр високо оцінив результати роботи Фонду енергоефективності за перший рік діяльності та відзначив важливість проекту “Перші ластівки”, що став стартовим майданчиком для тестування процедур Фонду.
“З моменту початку активної роботи Фонду пройшло трохи більше року. За цей час Фонд продемонстрував гарні результати роботи, зокрема, отримав понад 280 заявок від ОСББ на суму майже 55 млн євро, з яких грантова частина складає близько 40 млн євро”, – зазначив Олексій Чернишов.
Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності подякувала міжнародним партнерам за співпрацю та поінформувала про цьогорічні результати роботи Фонду. “На сьогодні ми отримали 284 заявки на загальну суму майже 2 млрд грн, прогнозований розмір грантів Фонду досягне майже 1,4 млрд грн. Всього учасників цих проектів – близько 25 тисяч сімей і ці показники постійно зростають”, – зазначила Юлія Головатюк-Унгуряну.
Очільниця Фонду зазначила, що попри пандемію коронавірусу та складну економічну ситуацію в країні Фонд розпочав роботу над прийняттям нових та адаптацію діючих програм муніципалітетів в рамках підтримки проектів співфінансування енергоефективних заходів для ОСББ та підписав уже близько 140 відповідних меморандумів про співробітництво із органами місцевого самоврядування.
“Наразі вже затверджено близько 30 таких програм. Зараз ми посилюємо роботу з містами та ОТГ. Ми дуже розраховуємо, що скоро ще близько в 40 громадах буде затверджено такі програми. Сподіваємося, що наступного року ми матимемо максимально можливе число затверджених програм по всій Україні”, – наголосила директорка Фонду енергоефективності.
За її словами, нещодавно Наглядова рада затвердила нову стратегію Фонду, в якій закладено три пріоритети роботи на 2021 рік: діджиталізація, вдосконалення продуктів та підвищення рівня клієнтського сервісу та забезпечення регіональної підтримки ОСББ у співфінансуванні проектів. Йдеться про запуск IT-платформи, яка зробить простішим комунікацію між ОСББ та Фондом та покращення умов Програми для зменшення фінансового навантаження на ОСББ.
“Наша амбітна ціль – стати дійсно клієнтоорієнтованою державною установою. Для цього маємо покращити сервіс та низку процесів, зокрема знайти шляхи скорочення періоду імплементації проектів та зменшення фінансових бар’єрів для доступу до Програми”, – резюмувала Юлія Головатюк-Унгуряну.
У свою чергу, Катаріна Матернова, заступник Генерального директора з питань політики сусідства та переговорів з розширення Єврокомісії зазначила, що донорські організації вбачають діяльність Фонду енергоефективності як елемент широкого контексту розпочатих в Україні реформ, а енергомодернізація будівель є одним із наріжних каменів так званої “Зеленої угоди” ЄС.
Водночас, вона висловила занепокоєння з приводу обмеженого державного фінансування Фонду енергоефективності та наголосила, що економічна ситуація в Україні не має гальмувати впровадження енергоефективних заходів.
Під час засідання Координаційної ради донорів було погоджено зміни до грантової політики Фонду енергоефективності. Зокрема, планується запровадити поетапну виплату ґрантів для всіх проектів Фонду за пакетом «Легкий». Це дозволить зменшити фінансове навантаження на ОСББ, особливо на перших етапах реалізації проектів з модернізації.
Для більш ефективної реалізації проектів буде розширений пакет «Легкий» заходами з теплоізоляції дахового перекриття, підвалу, зовнішніх стін цоколя та ін. Зазначені зміни будуть інтегровані в програму на початку наступного року.
Пакет «Легкий» більш доступний за заходами та у декілька разів дешевший за пакет «Комплексний». Отже, такі зміни підвищать інтерес ОСББ до співпраці з Фондом енергоефективності.
Представники GIZ у черговий раз висловили підтримку Фонду енергоефективності та програмам екологічних реформ S2I в Україні, «Енергоефективний район Львова».
Крім того, на засіданні було презентовано проект «Стратегічна технічна допомога в сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії (STARTER)».
Під час засідання Координаційна рада порушила й інші важливі питання, серед яких пропозиції змін до закону про Фонд енергоефективності та інших галузевих нормативно-правових актів та партнерство з банками.
На даний час програма «Енергодім» діє в редакції, яку затвердила Наглядова рада Фонду енергоефективності 30 вересня 2020 року, а чергові зміни до програми будуть затверджені 17 грудня.
Загалом 2020 рік у Фонді ознаменований постійними поліпшеннями умов надання грантів, що є дуже важливим в умовах кризи.
Нагадаємо, що саме 5 жовтня 2020 року в дію вступила програма “Енергодім” в новій редакції, що передбачає значне спрощення умов участі у програмі для ОСББ.