У місті Новий Розділ є будинок, який ще кілька років тому нічим не відрізнявся від десятків інших — збудований у 1984-му, п’ять під’їздів, п’ять поверхів, 60 квартир. ОСББ «Світанок 19» типова п’ятиповерхівка з нетиповими проблемами: у когось у квартирі — холодно, у когось — спека, дах протікає, батареї гріють нерівномірно.
Місто колись жило заводами. Коли виробництва закрилися, будинок поступово «постарів» разом із мешканцями — більшість тут пенсіонери. І кожна зима для них була випробуванням: або мерзнеш, або платиш надмірно.
А потім вони побачили сусідній будинок. Такий самий за віком і конструкцією — але з меншими платіжками. Там реалізували Пакет А Програми «Енергодім» Фонду енергоефективності. І тоді в «Світанку 19» з’явилася ідея: а чому не ми?
Сміливе рішення — запросити головою правління ОСББ представника правління того самого сусіднього будинку. Так у їхній історії з’явився Михайло Мельник. На перших зборах він чесно сказав: «Буде як у стоматолога — боляче і накладно, але потім буде гарно і добре».
Люди посміялися. Але повірили.
Вони подавали заявку до Фонду енергоефективності ще тоді, коли діяла компенсація 50%. Згодом щиро зраділи, коли грантову частку знову підвищили до 70%. Проєкт вирішили робити покроково. Спочатку встановили ІТП — і мешканці вперше відчули, що означає кероване тепло.
Коли почали готуватися до утеплення даху — почалася війна. Роботи зупинилися. Довго вагалися: чи продовжувати? Чи на часі? Але зрештою згуртувалися знову. І повернулися до свого плану — утеплили дах і стіни.
Сьогодні цей будинок у Новому Роздолі називають найкращим у місті. Теплий, охайний, сучасний. За рівнем комфорту — краще за деякі новобудови.
Фактична економія — понад 50% у порівнянні з аналогічним сусіднім будинком без модернізації. Хоча енергоаудитор прогнозував близько 35%. Люди не могли повірити, що ефект буде настільки відчутним.
Основні показники проєкту ОСББ «Світанок 19»:
Загальна вартість — 10,2 млн грн, з яких 7,1 млн грн — грант, від Фонду енергоефективності.
Власний внесок співвласників — 3,1 млн грн.
Для квартири площею 60 м² вартість робіт склала близько 57 тис. грн.
Прогнозовані результати:
Скорочення споживання енергії — понад 50%.
Річна економія на опаленні для всього будинку — 406,4 тис. грн.
Для однієї квартири (60 м²) — близько 7,6 тис. грн на рік.
Скорочення викидів СО₂ — 115 тонн щороку.
І це ще не фінал. Після модернізації мешканці вирішили: цей будинок має сказати більше, ніж просто «ми утеплилися». Він стоїть на вулиці Лесі Українки — і тепер говорить її словами. На оновленому фасаді з’явився мурал: «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».
І це вже не просто цитата. Вони справді жили посеред бурі — економічної, особистої, воєнної. І знають ціну сили. Ціну тепла. Ціну єдності. Поруч — ще один рядок: «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
Коли старий будинок 1984 року, що бачив занепад заводів і війну, стоїть оновлений, теплий і заявляє ці слова на весь фасад — це більше, ніж просто модернізація. Це маніфест стійкості, викарбуваний просто на стінах. Вони утеплилися зовні — щоб витримати холод зими. І загартувалися зсередини — щоб витримати холод війни.
Зараз мешканці готуються до наступного кроку — встановлення СЕС, щоб зробити свій будинок максимально енергонезалежним.
Історія «Світанку 19» — не про утеплення стін. Вона про довіру. Про сміливість інвестувати у своє завтра. Про те, що навіть будинок 1984 року може отримати друге життя — якщо мешканці готові пройти свій «стоматологічний» етап заради великого результату.
Бо іноді світанок починається з рішення не мерзнути більше ніколи.