У Берліні відбулася міжнародна конференція «Energy Security – Lessons from Ukraine», яка об’єднала провідних міжнародних експертів, урядовців, представників НАТО та країн G7+.
Під час панельної сесії, присвяченої енергоефективності та відновлювальним джерелам енергії, директор Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк акцентував увагу на тому, що одним із головних результатів співпраці України з міжнародними партнерами стало збереження та відновлення роботи програм Фонду навіть попри вимушені паузи через нестачу фінансування. За його словами, сьогодні українські співвласники продовжують запускати нові проєкти, що доводить: енергоефективність у кризові часи стала не питанням комфорту, а практичною необхідністю та складовою енергетичної безпеки.
Окрему увагу очільник Фонду приділив зміні суспільного мислення, яку спричинила війна. Якщо раніше термомодернізація асоціювалася переважно зі зменшенням витрат на комунальні послуги або екологічними перевагами, то сьогодні співвласники багатоквартирних будинків дедалі активніше інвестують власні кошти у модернізацію житла та встановлення відновлюваних джерел енергії. Люди усвідомлюють, що такі рішення безпосередньо впливають на якість життя, забезпечують стійкість будинків під час кризових ситуацій та посилюють локальну енергетичну незалежність громад. Саме Фонд енергоефективності став інструментом, який допомагає громадянам брати відповідальність за власне майно та своє майбутнє.
Ці зміни підтверджуються й конкретними результатами програм Фонду. Наразі у межах програми «Енергодім» реалізується 869 проєктів, які охоплюють понад 88 тисяч українських родин та забезпечують щорічне скорочення викидів CO₂ на рівні 83 тисяч тонн. Водночас програма «ГрінДІМ» демонструє стрімкий розвиток. Фонд уже отримав 328 заявок на встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів, а 182 проєкти повністю завершено. Для мешканців це означає можливість забезпечувати роботу ліфтів, насосів для водопостачання та освітлення місць загального користування навіть під час блекаутів.
Під час дискусії також наголошувалося, що потенціал енергоефективності житлового сектору України залишається надзвичайно високим. Скорочення втрат енергії у будівлях напряму зменшує споживання газу та навантаження на енергосистему. Окремо учасники обговорили перспективи нових технологій, зокрема теплових насосів, які поки що залишаються рідкістю для українських багатоквартирних будинків, однак мають стати важливою складовою довгострокової стратегії декарбонізації.
Єгор Фаренюк також підкреслив стратегічну роль Фонду енергоефективності як ключового інструменту державної політики у житловому секторі. За його словами, місія Фонду виходить далеко за межі фінансування проєктів і полягає у формуванні культури відповідального власника. Саме тому важливими залишаються забезпечення фінансової сталості програм та ефективний розподіл ресурсів, що дозволить масштабувати модернізацію житлового фонду та охопити якомога більше будинків.