25 травня 2021 року у Мінрегіоні відбулася презентація законопроекту «Про створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель», який був розроблений міністерством спільно з міжнародними партнерами, народними депутатами та експертами.
Фахівці Фонду енергоефективності також долучилися до створення законопроекту та надали свої пропозиції до нього.
Учасниками обговорення стали представники Мінрегіону, Представництва Європейського Союзу в Україні, GIZ Ukraine, Фонду енергоефективності та народні депутати.
Серед інших, ключовою метою законопроекту є створення умов для зниження комунальних платежів за рахунок термомодернізації житла.
Відкриваючи захід, Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій України наголосив, що підвищення енергоефективності будівель — один з пріоритетів діяльності очолюваного ним міністерства та додав, що цей законопроект покликаний удосконалити низку діючих механізмів та усунути деякі бар’єри під час термомодернізації житла.
«Головна мета законопроекту — покращити регулювання у сфері енергоефективності. Масштабна термомодернізація може напряму впливати на розмір “платіжки” українців. Адже завдяки заходам з енергоефективності у будівлях відбувається економія енергоресурсів, а, отже, напряму зменшується плата за опалення», — зазначив Олексій Чернишов.
Законопроектом передбачено внесення змін до Законів України «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших Законів, що спрямовані на:
– адаптацію механізму надання державної підтримки до потреб співвласників житлових будівель;
– створення можливості для поступової реалізації проектів глибокої термомодернізації (з впровадженням чітких критеріїв щодо результатів в частині показників енергетичної ефективності);
– введення системного підходу у формуванні та реалізації політики з підвищення енергоефективності будівель в Україні;
– широкомасштабне впровадження ефективних інструментів зі скорочення споживання енергії в громадських будівлях;
– створення джерела даних щодо кількості, характеристик та обсягів споживання будівель в Україні тощо.
За даними Мінрегіону, прийняття цих змін дозволить удосконалити механізм відшкодування Фондом енергоефективності витрат на здійснення термомодернізації будівель; знизити бар’єри для глибокої «поетапної» термомодернізації будівель; удосконалити механізм енергетичної сертифікації будівель та системи професійної підготовки енергоаудиторів; запровадити системні інструменти політики з підвищення енергоефективності будівель, які передбачені директивами ЄС.
Зокрема, у законі “Про енергетичну ефективність будівель” пропонується запровадити Стратегію термомодернізації будівель з довгостроковими цілями і заходами, створити Національну базу даних технічних і енергетичних характеристик будівлі та впровадити обов’язковий енергоменеджмент у будівлях державної і комунальної власності.
Анджей Райкевич, голова наглядової ради Фонду енергоефективності висловив сподівання, що подані до Мінрегіону рекомендації до законопроекту, що були підготовлені донорами, будуть прийняті для забезпечення ефективної діяльності Фонду та політики енергоефективності України в цілому.
“Я хотів би підкреслити, що Фонд енергоефективності звертає увагу на кожну зміну законодавства в Україні, яка може вплинути на діяльність Фонду. Особливу увагу ми приділяємо положенням, які можуть краще адаптувати програму Фонду «Енергодім» до ринкових умов та до очікувань бенефіціарів Програми”, – підкреслив Анджей Райкевич.
У свою чергу, Джордж Крістодереску, координатор сектору енергоефективності та захисту клімату GIZ Ukraine привітав та підтримав ініціативу з підвищення енергоефективності житлового сектору в Україні.
“Ми впевнені, що прийняття закону «Про створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» сприятиме покращенню інституційних умов для проведення масової термомодернізації“, – додав Джордж Крістодореску.
Зазначимо, що з 26 по 28 травня на платформі Мінрегіону відбудуться онлайн-обговорення законопроекту з експертним середовищем, після чого документ буде доопрацьовано та подано на розгляд Уряду.
